Інвестиційна діяльність Компанії, будь-якої, це доволі широкий напрямок. Але одним із ключових моментів інвестиційної діяльності є інвестиційні проекти, через які Компанія фактично спрямовує значні фінансові ресурси на розвиток, модернізацію та підтримку своєї діяльності.
Звісно ж єдиного шаблону такого аудиту немає і навряд чи колись буде. Але ділюсь з власного досвіду на що потрібно звернути увагу.
Так, при проведенні аудиту інвестиційної діяльності аудитору бажано знайти відповіді на три питання:
- чи вкладає компанія кошти у проєкти, які дійсно необхідні компанії?
- чи обґрунтована економіка інвестиційних проєктів?
- чи отримує компанія запланований економічний та операційний ефект від реалізованих проєктів?
1. Чи вкладає компанія кошти у проєкти, які їй необхідні?
Щоб відповісти на це питання, аудитор має розпочати перевірку зі стратегії компанії. Напрям інвестиційного проєкту має відповідати стратегічним цілям та пріоритетам компанії.
Далі аудитор має перевірити інвестиційну пропозицію щодо визначених у ній мети, цілей та обґрунтування необхідності реалізації проєкту, а також перевірити, чи підтверджується така необхідність фактичними даними.
Наприклад, компанія планує придбати обладнання та запасні частини для ремонту техніки. У такому випадку аудитор має перевірити:
- чи наявна відповідна техніка на балансі підприємства;
- які запаси запасних частин та обладнання вже наявні на складах;
- їх кількість та технічний стан;
- фактичну потребу в додатковій закупівлі;
- чи не існує вже на підприємстві ТМЦ, які можуть бути використані для задоволення заявленої потреби.
Може виявитися, що підприємство вже має на складах відповідні ТМЦ у придатному стані та достатній кількості. У такому випадку виникає питання щодо обґрунтованості додаткової інвестиції та необхідності здійснення закупівлі.
Таким чином, аудитор має встановити, чи існує реальна потреба в інвестиції та чи є запропонований проєкт оптимальним способом її задоволення.
2. Чи обґрунтована економіка інвестиційних проєктів?
Для відповіді на це питання аудитор має перевірити економічну модель проєкту, зокрема правильність розрахунку показників економічної доцільності: NPV, IRR, PI, DPP тощо. Такі, показники розраховуються показники його економічної ефективності, які є одним із ключових факторів при прийнятті рішення щодо інвестування.
Водночас існує ризик, що при формуванні інвестиційної пропозиції можуть використовуватися надмірно оптимістичні припущення або некоректні вихідні дані з метою підвищення привабливості проєкту та забезпечення його погодження.
Тому аудитору доцільно не лише перевірити правильність математичних розрахунків, а й оцінити обґрунтованість ключових припущень, на яких побудована економічна модель.
Доцільним є проведення повторного розрахунку показників NPV, IRR, PI та DPP на підставі перевірених аудитором вихідних даних.
Окрему увагу слід приділяти аномально високим показникам економічної ефективності. Наприклад, IRR на рівні 1000% є нетипово високим показником для інвестиційного проєкту та має бути підставою для детальної перевірки структури грошових потоків, обсягу початкових інвестицій, строків їх здійснення та коректності розрахунку.
3. Чи отримує компанія запланований ефект?
Після завершення проєкту аудитор має порівняти планові показники, закладені в інвестиційній пропозиції, з фактичними результатами.
Наприклад, якщо в інвестиційній пропозиції було передбачено економічний ефект у розмірі 50 млн грн на рік, а фактично проєкт генерує лише 15 млн грн, аудитор має встановити причини такого відхилення.
Так, аудитор має перевірити чи були причини відхилення об'єктивними та непередбачуваними на момент затвердження проєкту, чи вони були зумовлені помилками або надмірно оптимістичними припущеннями, закладеними в економічну модель.